фиркнути

ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док.

Однокр. до фи́ркати¹.

Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Ю. Мокрієв);

Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня – і всі звірі зникли в лісовій хащі (з газ.);

Степанида зирк на батька, та як фиркне – трохи кавуном не подавилася (Л. Яновська);

– Потрібна мені ваша Окунівка, мов зайцеві бубон! – презирливо фиркнув Левко й одвернувся до вікна (М. Стельмах);

Машина.., фиркнувши кілька разів і обдавши цікавих гостей сизуватим димком, рушила з місця... (І. Цюпа).

ФИ́РКНУТИ², ну, неш, док., діал.

Однокр. до фи́ркати².

Ледво [ледве] Герш положив на нього [коня] руку, аж той зірвався на рівні ноги, фиркнув ногами (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фиркнути — фи́ркнути 1 дієслово доконаного виду видавати уривчасті звуки фи́ркнути 2 дієслово доконаного виду брикати діал. Орфографічний словник української мови
  2. фиркнути — I -ну, -неш, док. Однокр. до фиркати 1). II -ну, -неш, док., діал. Однокр. до фиркати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фиркнути — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови
  4. фиркнути — ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до фи́ркати 1. Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Мокр., Острів.., 1961, 12); Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня — і всі звірі зникли в лісовій хащі (Веч. Київ, 10. Словник української мови в 11 томах