1. Орфографічний словник української мови

фиркнути

фи́ркнути 1

дієслово доконаного виду

видавати уривчасті звуки

фи́ркнути 2

дієслово доконаного виду

брикати

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фиркнути — ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до фи́ркати¹. Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Ю. Мокрієв); Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня – і всі звірі зникли в лісовій хащі (з газ.); Степанида зирк на батька, та як фиркне – трохи кавуном не подавилася (Л. Словник української мови у 20 томах
  2. фиркнути — I -ну, -неш, док. Однокр. до фиркати 1). II -ну, -неш, док., діал. Однокр. до фиркати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фиркнути — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови
  4. фиркнути — ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до фи́ркати 1. Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Мокр., Острів.., 1961, 12); Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня — і всі звірі зникли в лісовій хащі (Веч. Київ, 10. Словник української мови в 11 томах