фиркнути
ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до фи́ркати 1.
Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Мокр., Острів.., 1961, 12);
Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня — і всі звірі зникли в лісовій хащі (Веч. Київ, 10.I 1957, 3);
Степанида зирк на батька, та як фиркне — трохи кавуном не подавилася (Л. Янов., І, 1959, 336);
Машина.., фиркнувши кілька разів і обдавши цікавих гостей сизуватим димком, рушила з місця… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 155);
— Потрібна мені ваша Окунівка, мов зайцеві бубон! — презирливо фиркнув Левко й одвернувся до вікна (Стельмах, І, 1962, 532).
ФИ́РКНУТИ², ну, неш, док., діал. Однокр. до фи́ркати².
Ледво Герш положив на нього [коня] руку, аж той зірвався на рівні ноги, фиркнув ногами (Фр., VIII, 1952. 273).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фиркнути — фи́ркнути 1 дієслово доконаного виду видавати уривчасті звуки фи́ркнути 2 дієслово доконаного виду брикати діал. Орфографічний словник української мови
- фиркнути — ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до фи́ркати¹. Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Ю. Мокрієв); Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня – і всі звірі зникли в лісовій хащі (з газ.); Степанида зирк на батька, та як фиркне – трохи кавуном не подавилася (Л. Словник української мови у 20 томах
- фиркнути — I -ну, -неш, док. Однокр. до фиркати 1). II -ну, -неш, док., діал. Однокр. до фиркати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фиркнути — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови