Словник української мови у 20 томах

флагелантство

ФЛАГЕЛА́НТСТВО, а, с.

Секта аскетів-фанатиків, до якої належали флагеланти.

У час народних бід, наприклад 1348 р., коли в Європі лютувала чума, флагелантство ширилося епідемічно (І. Огієнко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. флагелантство — флагела́нтство іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
  2. флагелантство — -а, с. Публічне самобичування заради спокутування гріхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови