флагелантство

флагела́нтство

-а, с.

Публічне самобичування заради спокутування гріхів.

Значення в інших словниках

1. флагелантство — флагела́нтство іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. флагелантство — ФЛАГЕЛА́НТСТВО, а, с. Секта аскетів-фанатиків, до якої належали флагеланти. У час народних бід, наприклад 1348 р., коли в Європі лютувала чума, флагелантство ширилося епідемічно (І. Огієнко).  Словник української мови у 20 томах