флакон
ФЛАКО́Н, а, ч.
Пляшечка (перев. для парфумів, ліків тощо).
Ляля, понюхавши і міцно заткнувши флакон, знову поклала його під голови і лягла (О. Гончар);
Біля діла треба бути, Коли бої навколо йдуть... А тут – дурної мікстури флакон З якоїсь повітової аптеки .. Лежи і слухай хмарний клекіт, Байдужий до тривог (П. Усенко).
Словник української мови (СУМ-20)