флакончик
ФЛАКО́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до флако́н.
Ми натерли з свіжого березового віника “тютюнового” порошку, насипали його в маленький флакончик з-під духів (Л. Смілянський);
На туалетному столику стояло багато різних флакончиків (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)