флакончик

ФЛАКО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до флако́н.

Ми натерли з свіжого березового віника «тютюнового» порошку, насипали його в маленький флакончик з-під духів (Сміл., Сашко, 1957, 225);

На туалетному столику стояло багато різних флакончиків (Кол., Терен.., 1959, 118).

Значення в інших словниках

1. флакончик — флако́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. флакончик — ФЛАКО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до флако́н. Ми натерли з свіжого березового віника “тютюнового” порошку, насипали його в маленький флакончик з-під духів (Л. Смілянський); На туалетному столику стояло багато різних флакончиків (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
3. флакончик — -а, ч. Зменш.-пестл. до флакон.  Великий тлумачний словник сучасної мови