Словник української мови у 20 томах

фланірувати

ФЛАНІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., розм.

Прогулюватися, ходити без діла, без будь-якої мети.

Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фланірувати — флані́рувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. фланірувати — -ую, -уєш, недок., заст., розм. Прогулюватися, ходити без діла, без мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фланірувати — флані́рувати (нім. flanieren, з франц. flaner) прогулюватись, блукати без мети, проходжуватись на дозвіллі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фланірувати — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. фланірувати — ФЛАНІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., розм. Прогулюватися, ходити без діла, без мети. Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Бурл., Напередодні, 1956, 46).  Словник української мови в 11 томах