фланірувати —
ФЛАНІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., розм. Прогулюватися, ходити без діла, без будь-якої мети. Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).
Словник української мови у 20 томах
фланірувати —
-ую, -уєш, недок., заст., розм. Прогулюватися, ходити без діла, без мети.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фланірувати —
флані́рувати (нім. flanieren, з франц. flaner) прогулюватись, блукати без мети, проходжуватись на дозвіллі.
Словник іншомовних слів Мельничука
фланірувати —
ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
фланірувати —
ФЛАНІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., заст., розм. Прогулюватися, ходити без діла, без мети. Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Бурл., Напередодні, 1956, 46).
Словник української мови в 11 томах