флегма
ФЛЕ́ГМА, и, ж.
1. Незворушний спокій, що межує з байдужістю, холоднокровністю.
Лише не сердься, не заламуй рук, Котячу флегму май усе в запасі (І. Франко);
– Я зроду не бачив здоровіших людей за лівійців. Мені розповідав один їхній жрець, нібито всі людські недуги – від флегми, а флегма, як відомо, збирається в голові (І. Білик).
2. розм. Те саме, що флегма́тик 2.
Що не митець, то флегма і сіряк, Що не поет – сентиментальна кваша... (М. Зеров).
3. спец. Згущена маса, що залишається після фракційної перегонки рідкої суміші в перегінному апараті.
Флегма, одержана з місцевої нафтової сировини, дуже дешева, активна. Вона ефективно захищає деревину (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)