флегма
ФЛЕ́ГМА, и, ж.
1. Незворушний спокій, що межує з байдужістю, холоднокровністю.
Лише не сердься, не заламуй рук, Котячу флегму май усе в запасі (Фр., XI, 1952, 294).
2. розм. Те саме, що флегма́тик 2.
3. спец. Згущена маса, що залишається після фракційної перегонки рідкої суміші в перегінному апараті.
Флегма, одержана з місцевої нафтової сировини, дуже дешева, активна. Вона ефективно захищає деревину (Веч. Київ, 8.IX 1969, 4).
Словник української мови (СУМ-11)