флейтист

ФЛЕЙТИ́СТ, а, ч.

Музикант, що грає на флейті.

Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Леся Українка);

Побачили надворі музикантів, що стояли перед ґанком: літній скрипаль, молоденький флейтист, плечистий здоровань з басом (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. флейтист — флейти́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. флейтист — [флеийтист] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. флейтист — -а, ч. Музикант, що грає на флейті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. флейтист — ФЛЕЙТИ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на флейті. Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Л. Укр., II, 1951, 322); Побачили надворі музикантів, що стояли перед ганком: літній скрипаль, молоденький флейтист...  Словник української мови в 11 томах