флексійний

ФЛЕКСІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до фле́ксія.

В українських акцентованих пам'ятках кінця ХVІ – початку ХVІІІ ст. здебільшого вживається флексійний наголос (з наук. літ.);

Репрезентативною щодо рухомості наголосу є, напр., парадигма лексеми коса: у наз., род., дав., орудн., місц. відмінках однини наголос на флексійному складі.

Значення в інших словниках

1. флексійний — флексі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. флексійний — -а, -е. Стос. до флексії.  Великий тлумачний словник сучасної мови