Словник української мови у 20 томах

флорентійський

ФЛОРЕНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до флоренті́йці і Флоренція.

Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Леся Українка);

Флорентійський муніципалітет;

// Який походить із Флоренції.

Фермери висаджують між лозами флорентійські півники, які виділяють коренями ефірну олію з фіалковим запахом (з наук.-попул. літ.);

// Зробл. флорентійцями, у Флоренції.

Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи і вкладає своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. флорентійський — флоренті́йський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. флорентійський — -а, -е. Прикм. до флорентійці іФлоренція. Флорентійський муніципалітет. || Який походить із Флоренції. || Зробл. флорентійцями, у Флоренції. Флорентійська камерата — співдружність музикантів, поетів і філософів; склалась у 1580 р. у Флоренції; з її діяльністю пов'язане виникнення опери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. флорентійський — ФЛОРЕНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флоренті́йці і Флоренція. Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Л. Укр., І, 1951, 174); Флорентійський муніципалітет; // Який походить з Флоренції.  Словник української мови в 11 томах