флорентійський
ФЛОРЕНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до флоренті́йці і Флоренція.
Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Леся Українка);
Флорентійський муніципалітет;
// Який походить із Флоренції.
Фермери висаджують між лозами флорентійські півники, які виділяють коренями ефірну олію з фіалковим запахом (з наук.-попул. літ.);
// Зробл. флорентійцями, у Флоренції.
Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи і вкладає своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)