флорентійці
ФЛОРЕНТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. флоренті́єць, і́йця, ч.; флоренті́йка, и, ж.).
Мешканці Флоренції.
Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ФЛОРЕНТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. флоренті́єць, і́йця, ч.; флоренті́йка, и, ж.).
Мешканці Флоренції.
Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)