флорентійці
ФЛОРЕНТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. флоренті́єць, і́йця, ч.; флоренті́йка, и, ж.). Мешканці Флоренції.
Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (Рильський, III, 1956, 285).
Словник української мови (СУМ-11)ФЛОРЕНТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. флоренті́єць, і́йця, ч.; флоренті́йка, и, ж.). Мешканці Флоренції.
Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (Рильський, III, 1956, 285).
Словник української мови (СУМ-11)