Словник української мови у 20 томах

флотація

ФЛОТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

Відокремлення корисних копалин від порожніх порід; спосіб збагачення руд, що ґрунтується на властивості подрібнених частинок корисних копалин випливати на поверхню рідини з бульбашками повітря і на властивості порожньої породи до осідання.

Принцип добування графіту відомий давно: подрібнення руди на кулькових чи стрижневих млинах до розмірів часточок 0,2–1 міліметр, потім багатоступінчаста флотація в спеціальних машинах, де руда перемішується з сумішшю води, гасу, соснової олії (з наук.-попул. літ.);

Учені та інженери розробляють методи максимального вилучення цінних компонентів із так званих бідних руд. Один із нових методів – іонна флотація (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. флотація — флота́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. флотація — -ї, ж., спец. Спосіб розділення дрібних твердих частинок, а також виділення крапель дисперсної фази з емульсій, який ґрунтується на їхній різній змочуваності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. флотація — флота́ція (англ. floatation, букв. – плавання) відокремлення корисних копалин від порожніх порід, що грунтується на спливанні частинок корисної копалини на поверхню разом з бульбашками повітря.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. флотація — ФЛОТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Відокремлення корисних копалин від порожніх порід; спосіб збагачення руд...  Словник української мови в 11 томах