флуктуація
ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення.
У питаннях прогнозу землетрусів дослідження [геофізичні та сейсмологічні] обмежені вивченням сейсмічності та флуктуації її в часі (з наук. літ.);
Якщо проаналізувати струм і напругу МГД-генератора минулих експерементів, в око впадає наявність коливань – так званих флуктуацій у струмові й напрузі (з наук. літ.).
2. Відчутне під час доторкування коливання рідини, що зібралася в якійсь порожнині.
З наближенням до високотемпературної межі стабільності рідини в ній виникають дедалі численніши мікропорожнини й тріщини, або флуктуації (з наук. літ.).
3. Те саме, що модифіка́ція 1.
Словник української мови (СУМ-20)