Словник української мови в 11 томах

флуктуація

ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення.

2. Відчутне під час доторкування коливання рідини, що зібралася в якійсь порожнині.

3. Те саме, що модифіка́ція 1.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. флуктуація — Флуктуа́ція: — випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення; те ж, що модифікація [44-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. флуктуація — флукту́ація іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. флуктуація — ФЛУКТУА́ЦІЯ, ФЛЮКТУА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення.  Словник української мови у 20 томах
  4. флуктуація — (англ. fluctuation) випадкове відхилення значення якоїсь величини від її середнього значення.  Економічний словник
  5. флуктуація — флюктуація, -ї, ж., спец. 1》 Випадкове відхилення якоїсь величини (фізичної, біологічної, соціально-економічної і т. ін.) від її середнього значення. || Коливання обмінного курсу валют.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. флуктуація — флуктуа́ція, флюктуа́ція (лат. fluctuatio – хвилювання, безперервний рух, від fluctuo – хвилююсь, тремчу) 1. Випадкове відхилення якоїсь величини від її середнього значення. 2. мед.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. флуктуація — рос. флуктуация 1. Коливання обмінного курсу. 2. Багаторазова зміна значення величини, розмах її коливань.  Eкономічна енциклопедія