фокстрот
ФОКСТРО́Т, у, ч.
Ритмічно-чіткий швидкий парний танець з розміром 4/4 такту.
У сусідній кімнаті шпарив джаз-банд, і охочі танцювали фокстрот (В. Гжицький);
[Середа:] Звичайно, я не музикант, і не поет, і не прозаїк, і не вмію танцювати фокстроту (І. Микитенко);
// Музика до цього танцю; музичний твір у ритмі цього танцю.
Тріо-музики завзято витинали новітній фокстрот “Валенсію”, і звуки звабливої мелодії заглушали безугавний гомін публіки в кафе (Олесь Досвітній);
Найбільше йому [Рубінові] подобалася музика швидка – польки, галопи, фокстроти (І. Сенченко);
Бравурні тони фокстроту змінив веселий переможний марш (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)