фокстрот
ФОКСТРО́Т, у, ч. Сучасний ритмічно-чіткий швидкий парний танець з розміром ⁴/₄ такту.
У сусідній кімнаті шпарив джаз-банд, і охочі танцювали фокстрот (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 379);
[Середа:] Звичайно, я не музикант, і не поет, і не прозаїк, і не вмію танцювати фокстроту (Мик., І, 1957, 483);
// Музика до цього танцю; музичний твір у ритмі цього танцю.
Тріо-музики завзято витинали новітній фокстрот «Валенсію», і звуки звабливої мелодії заглушали безугавний гомін публіки в кафе (Досв., Вибр., 1959, 393);
Найбільше йому [Рубінові] подобалася музика швидка — польки, галопи, фокстроти (Сенч., Опов., 1959, 41);
Бравурні тони фокстроту змінив веселий переможний марш (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 188).
Словник української мови (СУМ-11)