фол

ФОЛ, у, ч., спорт.

1. У футболі – грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, підніжка, умисний удар противника і т. ін.

Суперники запропонували занадто жорстку гру, яка часто переходила межі фолу (з газ.).

2. У баскетболі – персональна помилка гравця.

◇ (1) На межі́ фо́лу:

а) на межі грубих прийомів у грі після яких можливі покарання гравця, футболіста.

Команда вела гру на межі фолу (з газ.);

б) діяти, чинити і т. ін. рішуче, ризиковано, домагаючись успіху.

Значення в інших словниках

1. фол — фол іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фол — (-а) ч.; крим. 1. Велика сумка. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. 2. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106.  Словник жарґонної лексики української мови
3. фол — -у, ч., спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка; зауваження за порушення правил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фол — (англ. foul, букв. – брудний, нечесний) у баскетболі – персональна помилка; у футболі – груба, небезпечна гра, недозволений прийом, умисний удар противника, поштовх, підніжка тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фол — ФОЛ, у, ч., спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка.  Словник української мови в 11 томах