1. Словник української мови у 20 томах

фол

ФОЛ, у, ч., спорт.

1. У футболі – грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, підніжка, умисний удар противника і т. ін.

Суперники запропонували занадто жорстку гру, яка часто переходила межі фолу (з газ.).

2. У баскетболі – персональна помилка гравця.

◇ (1) На межі́ фо́лу:

а) на межі грубих прийомів у грі після яких можливі покарання гравця, футболіста.

Команда вела гру на межі фолу (з газ.);

б) діяти, чинити і т. ін. рішуче, ризиковано, домагаючись успіху.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фол — фол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фол — (-а) ч.; крим. 1. Велика сумка. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. 2. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106. Словник жарґонної лексики української мови
  3. фол — -у, ч., спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка; зауваження за порушення правил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фол — (англ. foul, букв. – брудний, нечесний) у баскетболі – персональна помилка; у футболі – груба, небезпечна гра, недозволений прийом, умисний удар противника, поштовх, підніжка тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фол — ФОЛ, у, ч., спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка. Словник української мови в 11 томах