фол
ФОЛ, у, ч., спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фол — фол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фол — ФОЛ, у, ч., спорт. 1. У футболі – грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, підніжка, умисний удар противника і т. ін. Суперники запропонували занадто жорстку гру, яка часто переходила межі фолу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- фол — (-а) ч.; крим. 1. Велика сумка. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 470. 2. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 629; СЖЗ, 106. Словник жарґонної лексики української мови
- фол — -у, ч., спорт. Грубий характер гри; грубий заборонений прийом у грі, персональна помилка; зауваження за порушення правил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фол — (англ. foul, букв. – брудний, нечесний) у баскетболі – персональна помилка; у футболі – груба, небезпечна гра, недозволений прийом, умисний удар противника, поштовх, підніжка тощо. Словник іншомовних слів Мельничука