фольклорист

ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч.

Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор.

Теми Руданського – бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (А. Кримський);

Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам як значний осередок кобзарства (І. Волошин);

Художник слова поєднувався у Г. Ф. Квітці з етнографом та фольклористом, часто робив він фольклорні й етнографічні вставки у свої твори, а в художніх описах дотримувався точності й об'єктивності етнографа (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. фольклорист — фольклори́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фольклорист — -а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фольклорист — ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Теми Руданського — бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах