фольклорист
ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч.
Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор.
Теми Руданського – бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (А. Кримський);
Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам як значний осередок кобзарства (І. Волошин);
Художник слова поєднувався у Г. Ф. Квітці з етнографом та фольклористом, часто робив він фольклорні й етнографічні вставки у свої твори, а в художніх описах дотримувався точності й об'єктивності етнографа (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фольклорист — фольклори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фольклорист — -а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фольклорист — ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Теми Руданського — бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах