фольклорист
ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор.
Теми Руданського — бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (Крим., Вибр., 1965, 598);
Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам як значний осередок кобзарства (Вол., Сади.., 1950, 34);
Художник слова поєднувався у Г. Ф. Квітці з етнографом та фольклористом, часто робив він фольклорні й етнографічні вставки у свої твори, а в художніх описах дотримувався точності й об’єктивності етнографа (Рад. літ-во, 1, 1970, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фольклорист — фольклори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фольклорист — ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Теми Руданського – бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (А. Словник української мови у 20 томах
- фольклорист — -а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Великий тлумачний словник сучасної мови