фольклорист

ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор.

Теми Руданського — бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (Крим., Вибр., 1965, 598);

Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам як значний осередок кобзарства (Вол., Сади.., 1950, 34);

Художник слова поєднувався у Г. Ф. Квітці з етнографом та фольклористом, часто робив він фольклорні й етнографічні вставки у свої твори, а в художніх описах дотримувався точності й об’єктивності етнографа (Рад. літ-во, 1, 1970, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фольклорист — фольклори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фольклорист — ФОЛЬКЛОРИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Теми Руданського – бродячі, і вони для фольклориста просто дорогоцінні (А. Словник української мови у 20 томах
  3. фольклорист — -а, ч. Фахівець у галузі фольклористики; той, хто збирає і досліджує фольклор. Великий тлумачний словник сучасної мови