фольклористика
ФОЛЬКЛОРИ́СТИКА, и, ж. Наука, що займається збиранням і дослідженням фольклору.
Визначну роль в українській фольклористиці у 20-40-х роках відіграв професор Московського, а потім Київського університету М. О. Максимович (1804-1873). Він упорядкував і видав три збірки українських народних пісень (Іст. укр. літ.. І, 1954, 136);
Фольклористика вивчає народну колективну творчість в галузі мистецтва слова, пісні, музики, танцю, образотворчого мистецтва (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 7);
М. Рильський збагатив українську фольклористику низкою статей про героїчний епос, про творців і носіїв народної поезії, про фольклорно-літературні взаємини, специфіку уснопоетичної творчості радянського часу (Вітч., 6, 1969, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фольклористика — фольклори́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фольклористика — (від англ. — народна мудрість) наука про фольклор Словник іншомовних соціокультурних термінів
- фольклористика — [фол'клористиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
- фольклористика — ФОЛЬКЛОРИ́СТИКА, и, ж. Наука, що займається збиранням і дослідженням фольклору. Визначну роль в українській фольклористиці у 20–40-х роках відіграв професор Московського, а потім Київського університету М. О. Максимович (1804–1873). Словник української мови у 20 томах
- фольклористика — -и, ж. Наука, що займається збиранням і дослідженням фольклору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фольклористика — фольклори́стика наука про фольклор; займається збиранням і дослідженням словесної і музичної народної творчості, вивчає закономірності її розвитку, суспільне, виховне й естетичне значення, жанри, поетику, конкретні твори. Словник іншомовних слів Мельничука
- фольклористика — Галузь знань, що вивчає фольклор; виокремлена з історії літератури, науки про літературу та етнографії. Універсальний словник-енциклопедія