фоліант

ФОЛІА́НТ, а, ч., заст.

Книга, форматом у половину паперового аркуша; взагалі велика товста книга.

Попід стінами стояли шафи, заставлені здоровими старими книгами та фоліантами (І. Нечуй-Левицький);

Ох, арабські фоліанти! Вже несила вас читати (А. Кримський);

Навколо стола на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (О. Гончар);

І в панських маєтках Тарас бачив величезні бібліотеки, де на корінцях різних фоліантів можна було прочитати французькі, німецькі, англійські назви (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. фоліант — фоліа́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фоліант — -а, ч., заст. Об'ємиста книга великого формату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фоліант — фоліа́нт (нім. Foliant, від лат. folium – лист) товста книга великого формату.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фоліант — ФОЛІА́НТ, а, ч. Книга, форматом у половину паперового аркуша (заст.); взагалі велика товста книга. Попід стінами стояли шафи, заставлені здоровими старими книгами та фоліантами (Н.-Лев., VII, 1966, 12); Ох, арабські фоліанти! Вже несила вас читати (Крим.  Словник української мови в 11 томах