1. Словник української мови у 20 томах

фоліант

ФОЛІА́НТ, а, ч., заст.

Книга, форматом у половину паперового аркуша; взагалі велика товста книга.

Попід стінами стояли шафи, заставлені здоровими старими книгами та фоліантами (І. Нечуй-Левицький);

Ох, арабські фоліанти! Вже несила вас читати (А. Кримський);

Навколо стола на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (О. Гончар);

І в панських маєтках Тарас бачив величезні бібліотеки, де на корінцях різних фоліантів можна було прочитати французькі, німецькі, англійські назви (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фоліант — фоліа́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фоліант — -а, ч., заст. Об'ємиста книга великого формату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фоліант — фоліа́нт (нім. Foliant, від лат. folium – лист) товста книга великого формату. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фоліант — ФОЛІА́НТ, а, ч. Книга, форматом у половину паперового аркуша (заст.); взагалі велика товста книга. Попід стінами стояли шафи, заставлені здоровими старими книгами та фоліантами (Н.-Лев., VII, 1966, 12); Ох, арабські фоліанти! Вже несила вас читати (Крим. Словник української мови в 11 томах