фора
ФО́РА¹, и, ж., спорт.
Наперед обумовлена пільга, перевага, що її надає сильніший гравець слабшому або такому, який перебуває в невигідних умовах; гандикап.
Мат королю! Я вам готовий дати форою й ферзя, але й тоді я вийду переможцем (М. Хвильовий);
Таблиця фор для стартів.
ФО́РА², виг., заст.
Вигук схвалення, який уживається як прохання глядачів повторити виступ; біс (див. біс²).
Установили руба зверху пляшки копійку, і корнет вцілив. Інші закричали фора і почали плескати в долоні (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)