фора
II. БІС виг. (ужив. як прохання глядачів повторити виступ), ФО́РА заст. Бійці аплодували, тупотіли ногами і на повні груди гукали "браво" та "біс" (Ю. Смолич); Викликати на біс; Установили руба зверху пляшки копійку, і корнет вцілив. Інші кричали фора і почали плескати в долоні (М. Кропивницький).
Словник синонімів української мови