форманта

ФОРМА́НТА, и, ч.

1. спец. Призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення – тембру.

Кожний голосний, залежно від форми резонаторів (ротової порожнини і порожнини глотки), має певну кількість тонів, що називаються характерними тонами голосного (або його характеристикою чи формантою) (з наук. літ.).

2. лінгв. Те саме, що форма́нт.

Значуща форманта слова.

Значення в інших словниках

1. форманта — форма́нта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. форманта — (від лат. forma — форма, побудова, структура) — 1. Групаобертонів, наявність яких визначає темброве забарвлення якості звучання співацького голосу або музичного інструменту, а також розбірливість вокального мовлення (див. Висока Ф., Середня Ф., Низька...  Словник-довідник музичних термінів
3. форманта — -и, ч. 1》 спец. Призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення – тембру. 2》 лінгв. Те саме, що формант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. форманта — форма́нта [від лат. formans (formantis) – створюючий] 1. В акустиці – призвук, майже незмінний за частотою, властивий всім тонам даного музичного інструмента або голосу, який надає звучанню характерного забарвлення – тембру.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. форманта — ФОРМА́НТА, и, ч. 1. спец. Призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення — тембру. Кожний голосний, залежно від форми резонаторів (ротової порожнини і порожнини глотки), має певну кількість тонів...  Словник української мови в 11 томах