формений
ФО́РМЕНИЙ, а, е.
1. Прикм. до фо́рма 10; який є формою або частиною форми.
На грудях [у панка] одтопирились [відстовбурчилися] верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два ґудзики (Панас Мирний);
Одягнений він був у моряцький білий формений костюм (М. Трублаїні);
Входить Сашко у форменому залізничному кашкеті, в білій сорочці (М. Зарудний);
– Хлопці! – заклопотано заговорив Флегонт, поспіхом підперезуючись форменим лакованим поясом з мідною бляхою (Ю. Смолич).
2. розм. Справжній, дійсний.
Яка гарна річ – зимова природа, коли вона формена (Ю. Яновський);
– Вилізу на клуню – і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? Формена ганчірка (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)