формений

ФО́РМЕНИЙ, а, е.

1. Прикм. до фо́рма 10; який є формою або частиною форми.

На грудях [у панка] одтопирились [відстовбурчилися] верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два гудзики (Мирний, І, 1949, 253);

Одягнений він був у моряцький білий формений костюм (Трубл., Мандр., 1938, 136);

Входить Сашко у форменому залізничному кашкеті, в білій сорочці (Зар., Антеї, 1962, 209);

— Хлопці! — заклопотано заговорив Флегонт, поспіхом підперезуючись форменим лакованим поясом з мідною бляхою (Смолич, Мир.., 1958, 31).

2. розм. Справжній, дійсний.

Яка гарна річ — зимова природа, коли вона формена (Ю. Янов., І, 1954, 48);

— Вилізу на клуню — і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? Формена ганчірка (Тют., Вир, 1964, 344).

Значення в інших словниках

1. формений — фо́рмений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. формений — [формеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. формений — ФО́РМЕНИЙ, а, е. 1. Прикм. до фо́рма 10; який є формою або частиною форми. На грудях [у панка] одтопирились [відстовбурчилися] верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два ґудзики (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
4. формений — -а, -е. 1》 Прикм. до форма 10). || Який є формою або частиною форми. 2》 розм. Справжній, дійсний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. формений — СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., ЧИ́СТИЙ розм., ФО́РМЕНИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ПРЯМИ́Й розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., ФОРМА́ЛЬНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше.  Словник синонімів української мови