фортифікація
ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження.
– Фуль – великий теоретик і знавець фортифікації... В його планах все було передбачено... Так він мене запевняв (П. Кочура).
2. Галузь військово-інженерної справи, що розробляє конструкції та способи будівництва військових споруд, оборонних укріплень.
Колись завод був маленький. Виготовлені тут гармати стоять у музеї фортифікації (з публіц. літ.).
3. Зведення укріплень, оборонних споруд.
Мистецтво фортифікації;
// Укріплення, оборонна споруда.
Нові фортифікації.
Словник української мови (СУМ-20)