Значення в інших словниках
-
фортифікація —
ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. – Фуль – великий теоретик і знавець фортифікації...
Словник української мови у 20 томах
-
фортифікація —
-ї, ж. 1》 Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фортифікація —
фортифіка́ція (франц. fortification, від лат. fortis – міцний та facio – роблю) 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби й способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фортифікація —
Група оборонних укріплень; також галузь військово- інженерної справи, яка займається їх будівництвом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фортифікація —
УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я.
Словник синонімів української мови
-
фортифікація —
Фортифіка́ція, -ції, -цією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фортифікація —
ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження.
Словник української мови в 11 томах
-
фортифікація —
(лат. — укріплення) Теорія і практика створення різних оборонних споруд. Завданням військово-інженерної справи являлося передовсім таке укріплення і обладнання місцевості, яке полегшувало вести бій власним підрозділам і утруднювало супротивнику.
Архітектура і монументальне мистецтво