форштевень
ФОРШТЕ́ВЕНЬ, вня, ч., мор.
Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля.
Тесляр теше дуба й бука з захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Яновський);
Крейсер сів кормою глибоко в воду, одночасно піднявшись угору форштевнем (М. Трублаїні);
– В носовій каюті біля форштевня протікає (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)