Словник української мови у 20 томах

форштевень

ФОРШТЕ́ВЕНЬ, вня, ч., мор.

Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля.

Тесляр теше дуба й бука з захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Яновський);

Крейсер сів кормою глибоко в воду, одночасно піднявшись угору форштевнем (М. Трублаїні);

– В носовій каюті біля форштевня протікає (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. форштевень — форште́вень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. форштевень — -вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. форштевень — форште́вень (голл. voorsteven, від voor – попереду і Steven – стояк) носова частина корабля, яка є продовженням кіля.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. форштевень — ФОРШТЕ́ВЕНЬ, вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля. Тесляр теше дуба й бука з — захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах