фотометрія
ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж., фіз., астр.
1. Розділ метрології, що вивчає вимірювання світлових величин (освітленості, сили світла, світлового потоку, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла.
Об'єктив і світлочутлива плівка дали змогу зробити новий стрибок уперед: виникла спектральна фотометрія, і в руках астрономів з'явилися паспорти зірок, віддалених від нас на мільйони й мільярди світлових років (з наук.-попул. літ.).
2. Вимірювання інтенсивності випромінювань та потоків заряджених частинок за величиною почорніння, яке вони спричиняють у світлочутливому шарі.
△ (1) Гетерохро́мна фотоме́трія фіз. – підрозділ фотометрії, у якому розглядають методи порівняння інтенсивності різнокольорових (гетерохромних) випромінювань.
Проведено вибір спектральних діапазонів для гетерохромної фотометрії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)