Словник української мови у 20 томах

фотометрія

ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж., фіз., астр.

1. Розділ метрології, що вивчає вимірювання світлових величин (освітленості, сили світла, світлового потоку, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла.

Об'єктив і світлочутлива плівка дали змогу зробити новий стрибок уперед: виникла спектральна фотометрія, і в руках астрономів з'явилися паспорти зірок, віддалених від нас на мільйони й мільярди світлових років (з наук.-попул. літ.).

2. Вимірювання інтенсивності випромінювань та потоків заряджених частинок за величиною почорніння, яке вони спричиняють у світлочутливому шарі.

△ (1) Гетерохро́мна фотоме́трія фіз. – підрозділ фотометрії, у якому розглядають методи порівняння інтенсивності різнокольорових (гетерохромних) випромінювань.

Проведено вибір спектральних діапазонів для гетерохромної фотометрії (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фотометрія — фотоме́трія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фотометрія — -ї, ж., астр., фіз. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фотометрія — фотоме́трія (від фото... і ...метрія) розділ метрології, в якому вивчають вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості тощо) при випроміненні, поглинанні й розсіянні світла.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фотометрія — Наука, яка займається вимірюванням сили світла, яскравості, освітленості, а також світлового потоку за допомогою приладів, що наз. фотометрами; розділ оптики.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. фотометрія — ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.. фіз., астр. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання.  Словник української мови в 11 томах