Словник української мови в 11 томах

фотометрія

ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.. фіз., астр. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання.

Об’єктив і світлочутлива плівка дали змогу зробити новий стрибок уперед: виникла спектральна фотометрія, і в руках астрономів з’явилися паспорти зірок, віддалених від нас на мільйони й мільярди світлових років (Наука.., 12, 1972, 27).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фотометрія — фотоме́трія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фотометрія — ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж., фіз., астр. 1. Розділ метрології, що вивчає вимірювання світлових величин (освітленості, сили світла, світлового потоку, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла.  Словник української мови у 20 томах
  3. фотометрія — -ї, ж., астр., фіз. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фотометрія — фотоме́трія (від фото... і ...метрія) розділ метрології, в якому вивчають вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості тощо) при випроміненні, поглинанні й розсіянні світла.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фотометрія — Наука, яка займається вимірюванням сили світла, яскравості, освітленості, а також світлового потоку за допомогою приладів, що наз. фотометрами; розділ оптики.  Універсальний словник-енциклопедія