фотометрія
ФОТОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.. фіз., астр. Вимірювання світлових величин (сили світла, освітленості, яскравості і т. ін.) при випромінюванні, поглинанні, розсіюванні світла; розділ метрології, що вивчає це вимірювання.
Об’єктив і світлочутлива плівка дали змогу зробити новий стрибок уперед: виникла спектральна фотометрія, і в руках астрономів з’явилися паспорти зірок, віддалених від нас на мільйони й мільярди світлових років (Наука.., 12, 1972, 27).
Словник української мови (СУМ-11)