фотон

ФОТО́Н, а, ч., фіз.

Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла.

Зараз для нас єдиним джерелом інформації про Всесвіт є фотон (з наук.-попул. літ.);

Поняття “народження частинок” уперше виникло у зв'язку з роботами Ейнштейна з квантової теорії .. Справді ж бо, якщо світло складається з окремих частинок – фотонів, то, відповідно, випускання чи поглинання світла є не що інше, як народження й загибель частинок (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. фотон — фото́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фотон — -а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фотон — фото́н [від грец. φώς (φωτός) – світло] частинка світла, порція електромагнітного проміння будь-якої частоти. Ф. називають також квантами (квант світла, гамма-квант тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фотон — Квант електромагнітного поля; одна з елементарних частинок з нульовою масою спокою без електричного заряду; у вакуумі поширюється з швидкістю c = 299 792 км/с.  Універсальний словник-енциклопедія
5. фотон — ФОТО́Н, а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла. Зараз для нас єдиним джерелом інформації про Всесвіт є фотон (Наука..  Словник української мови в 11 томах