Великий тлумачний словник сучасної мови

фотон

фото́н

-а, ч., фіз.

Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фотон — фото́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фотон — ФОТО́Н, а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла. Зараз для нас єдиним джерелом інформації про Всесвіт є фотон (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. фотон — фото́н [від грец. φώς (φωτός) – світло] частинка світла, порція електромагнітного проміння будь-якої частоти. Ф. називають також квантами (квант світла, гамма-квант тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фотон — Квант електромагнітного поля; одна з елементарних частинок з нульовою масою спокою без електричного заряду; у вакуумі поширюється з швидкістю c = 299 792 км/с.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. фотон — ФОТО́Н, а, ч., фіз. Частинка світла, окрема порція електромагнітного проміння будь-якої частоти; квант світла. Зараз для нас єдиним джерелом інформації про Всесвіт є фотон (Наука..  Словник української мови в 11 томах