фотооб'єктив

ФОТООБ'ЄКТИ́В, а, ч.

Частина фотоапарата, що складається з кількох лінз, які проектують на плівку чи пластинку світлове зображення фотографованого об'єкта; фотографічний об'єктив.

При проходженні світлового потоку крізь фотооб'єктив частина його поглинається масою скла, а частина відбивається поверхнею лінз (з наук. літ.);

Обіймами гарячими Зійшлися юнаки. Ми зброї тут [на фестивалі] не бачимо – Вона нам не з руки. Лиш фотооб'єктивами Друг друга поціляй! Хай мир шумує нивами Із краю в край! (В. Бичко).

Значення в інших словниках

1. фотооб'єктив — фотооб'єкти́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фотооб'єктив — -а, ч. Фотографічний об'єктив: а) оптична система, що складається з системи лінз у жорсткому корпусі з різьбовим або байонетним кріпленням до корпуса фотоапарата; б) оптична система фотоапарата, що проектує світлове зображення об'єкта на плівку...  Великий тлумачний словник сучасної мови