фотооб'єктив

фотооб'єкти́в

-а, ч.

Фотографічний об'єктив: а) оптична система, що складається з системи лінз у жорсткому корпусі з різьбовим або байонетним кріпленням до корпуса фотоапарата; б) оптична система фотоапарата, що проектує світлове зображення об'єкта на плівку, пластинку або матрицю (у цифрових фотоапаратах).

Довгофокусний фотооб'єктив — телеоб'єктив.

Штатний фотооб'єктив — об'єктив, яким обладнано фотокамеру при продажу, з фокусною відстанню, яка дозволяє отримати зображення у масштабах, що їх надає людське око.

Значення в інших словниках

1. фотооб'єктив — фотооб'єкти́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фотооб'єктив — ФОТООБ'ЄКТИ́В, а, ч. Частина фотоапарата, що складається з кількох лінз, які проектують на плівку чи пластинку світлове зображення фотографованого об'єкта; фотографічний об'єктив.  Словник української мови у 20 томах