фотопапір
ФОТОПАПІ́Р, пе́ру, ч.
Папір із нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який використовують для друкування фотографій; фотографічний папір.
Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (О. Донченко);
На позитивних фотоматеріалах – фотопапері, діапозитивних фотопластинках і позитивних фотоплівках – друкують із негативів позитиви – відбитки і діапозитиви (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)