фотопапір
ФОТОПАПІ́Р, пе́ру, ч.
Папір із нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який використовують для друкування фотографій; фотографічний папір.
Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (О. Донченко);
На позитивних фотоматеріалах – фотопапері, діапозитивних фотопластинках і позитивних фотоплівках – друкують із негативів позитиви – відбитки і діапозитиви (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фотопапір — фотопапі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фотопапір — -перу, ч. Папір із нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, що його застосовують для друкування фотографій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фотопапір — ФОТОПАПІ́Р, пе́ру, ч. Папір з нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який застосовують для друкування фотографій; фотографічний папір. Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (Донч. Словник української мови в 11 томах