фотопапір

ФОТОПАПІ́Р, пе́ру, ч. Папір з нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який застосовують для друкування фотографій; фотографічний папір.

Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (Донч., V, 1957, 381);

На позитивних фотоматеріалах — фотопапері, діапозитивних фотопластинках і позитивних фотоплівках — друкують з негативів позитиви — відбитки і діапозитиви (Довідник фот., 1959, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фотопапір — фотопапі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фотопапір — ФОТОПАПІ́Р, пе́ру, ч. Папір із нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який використовують для друкування фотографій; фотографічний папір. Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (О. Словник української мови у 20 томах
  3. фотопапір — -перу, ч. Папір із нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, що його застосовують для друкування фотографій. Великий тлумачний словник сучасної мови