1. Словник української мови в 11 томах

фотоопір

ФОТОО́ПІР, пору, ч. Напівпровідниковий прилад, який використовують для реєстрації й визначення інтенсивності та спектрального складу світлового потоку.

Фотоелектричні датчики-фотоелементи і фотоопори застосовуються для реєстрації та вимірювання різних видів випромінювання. Вони дозволяють автоматично включати або виключати різні механізми, керувати певним виробничим процесом (Наука.., 3, 1962, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фотоопір — фотоо́пір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фотоопір — ФОТОО́ПІР, пору, ч. Пристрій, дія якого ґрунтується на властивості деяких напівпровідників змінювати свій опір від впливу видимого або невидимого випромінювання. Словник української мови у 20 томах
  3. фотоопір — -пору, ч. Напівпровідниковий прилад, який використовують для реєстрації й визначення інтенсивності та спектрального складу світлового потоку. Великий тлумачний словник сучасної мови