фрак
ФРАК, а, ч.
Чоловічий двобортний одяг у талію, з вирізаними спереду полами та довгими фалдами ззаду, який одягають в урочистих випадках, на офіційних прийомах, для виступу в концертах і т. ін.
Діждавши неділі, Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (І. Нечуй-Левицький);
На естраді з'являється жюрі [журі] конкурсу – п'ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (І. Кочерга);
Лисенко стояв поперед хору в чорному фраку з білосніжною краваткою (М. Олійник);
Славко слабенької комплекції. А яке це має значення для дипломата? На худорлявому краще лежатиме фрак, – посміхнувся мимохіть (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)